Олександр Прокопенко - гордість Миколаївського морського порту

Миколаївський морський порт продовжує рубрику «Гордість нашого підприємства». Цього разу почесного звання удостоєно людину, яка присвятила роботі в порту більше 20 років свого життя – це Олександр Михайлович Прокопенко, справжній чоловік та відданий працівник порту.

Народився Олександр Михайлович в 1966 році, в молдавському місті Кагул. Сім`я його переїхала з Полтавської області за розподілом по роботі. В Молдавії пройшло все його дитинство, яке було досить яскравим та цікавим. По закінченню школи, у 1983 році, він мав намір піти по стопах свого батька і стати гідротехніком, тому подав документи до Кишинівського сільськогосподарського інституту. Через певні обставини хлопцю довелось змінити свій вибір і вступити до місцевого Сільськогосподарського технікуму на спеціальність гідротехнік-механік.

У 1984 році, навчаючись на 3 курсі, Олександра призвали до служби в армії, якої він чекав вже давно. Три роки Олександр прослужив морським прикордонником на судні. За цей період він майже весь час знаходився в морі і так полюбив мореплавство, що захотів усе своє життя пов'язати з морською галуззю.

Коли у 1987 році Олександра демобілізували, він продовжив навчання в Одеському інституті інженерно-морського флоту на факультеті гідротехнічних споруд. Хлопець вчився будувати причали та ремонтувати різну гідротехніку. В інституті молодий Олександр познайомився зі своєю майбутньою дружиною, яка теж навчалась на його факультеті. На третьому курсі вони одружилися і через рік вже народили доньку. По закінченню навчання, доля Олександра склалась так, що йому запропонували престижну роботу в Миколаївському морському порту, тож в серпні 1993 року сім’я Прокопенків переїхала до Миколаєва.

Олександр влаштувався в порту в підрозділ ремонтно-будівельної ділянки (РБД), яка нараховувала близько 200 чоловік. Так і розпочалась його трудова діяльність в порту. Працював він спершу на посаді майстра-гідротехніка, в основному ремонтуючи причали, дороги, склади, залізно-дорожні колії в порту, загалом трудився над усією інфраструктурою. В 1998 році Олександра перевели з посади майстра на виконроба. В його обов’язки входило будівництво складів на території порту, більшість з яких він разом зі своєю бригадою збудували власноруч.

Згодом дружина Олександра народила хлопчика, і теж почала працювати в порту на посаді диспетчера.

В цей час Олександра Михайловича призначили керівником бригади в складі 60 осіб, що відповідали за реалізацію проекту по будівництву причалів. Будівництво першого, другого та третього причалів виконувалось під чітким керівництвом Олександра. Окрім того, з певних обставин, він  тимчасово виконував обов'язки начальника цієї дільниці.

«Були і радощі, і проколи, але вся моя трудова діяльність була настільки різноплановою та цікавою, що я жодного дня не пошкодував про свій вибір. Я щасливий, що працюю в Миколаївському морському порту, адже це мій другий дім» – з гордістю говорить Олександр.

Дійсно, не лише радощі спіткали Олександра Михайловича, в 2012 році було прийнято рішення розформувати РБД і його перевели на спеціальність начальника групи ремонтно-інженерної комунікації в порту. Три роки він працював, відновлюючи інженерні комунікації, кабелі, теплотраси. Через деякий час нове керівництво зрозуміло гостру необхідність наявності ремонтно-будівельної ділянки.  Без такого підрозділу дуже складно обходилось підприємству, адже для реалізації великих ремонтних проектів наймали людей з компаній, а для дрібних ремонтних робіт не було персоналу. В кінці 2016 року, з приходом нинішнього керівництва адміністрації Миколаївського морського порту, групи з комплексу господарства та соціально-побутового обслуговування знову об'єднали і ремонтно-будівельну ділянку на підприємстві було відновлено.

«Я дякую новому керівництву порту, яке відзначило мої трудові досягнення в порту та запропонувало мені посаду начальника групи. Пропрацювавши стільки років в порту, я знаю кожен гвинтик, кожну тріщинку, яку потрібно підлатати, знаю на яких причалах потрібні ремонтні роботи, адже вся моя трудова діяльність – це рідний порт. До мене часто звертаються за порадою інженери, працівники відділів капітального будівництва та гідротехнічних споруд. Я щасливий, що здійснилася мрія мого дитинства і я зміг присвятити своє життя гідротехніці  та  морській галузі», – коментує Олександр.

Адміністрація Миколаївського морського порту пишається таким працівником, як Олександр Михайлович Прокопенко та бажає йому терпіння, успіхів в роботі, міцного здоров’я та добробуту в родині!